Прес-центр Про філію Послуги і тарифи Довідка Ресурси Оплата
Новини поштою

Автоматизація ручної праці

Автоматизація ручної праці

Декадно-шагова АТС Перші телефонні станції (ТС) були станціями з ручним обслуговуванням (РТС). До 20-х років XX сторіччя процес удосконалення РТС був довершений. Абонентські ємностi РТС досягли граничних для шнурових комутаційних полів значень. Прикладом може служити центральна московська РТС, ємність якій у 1916 р. складала 60 тис. номерів. У 30-i роки РТС почали витіснятися автоматичними станціями. Помітимо, що й у наші дні РТС ще експлуатуються в деяких мережах спеціального призначення.

Ідея автоматизації процесу комутації в телефонній станції, процесу трудомісткого i такого, який складається з багаторазово повторюваних однакових операцій, виникла давно, ще в 1885 р. Перші автоматичні ТС (АТС) з'явилися в 1886-1887 роках. Винахід у 1889 р. братами Строуджер декадно-крокового шукача створив технологічну основу для створення АТС декадно-крокової системи (АТС ДК), які стали в 40-50-i роки основним типом АТС у свiтi. Завдяки простоті i невибагливості в обслуговуванні електромеханiчнi АТС декадно-крокової системи (станції типу АТС-47, АТС-54) знаходяться в експлуатації й у наші дні, хоча випуск їхній i припинений.

Хронологічно останньою i найбільш досконалою системою серед електромеханічними АТС стала АТС координатної системи (АТСК) з централізованим релейним пристроєм керування i високопродуктивним пристроєм комутації, виконаному на багаторазових координатних з'єднувачах (БКЗ). Ідея БКЗ була запропонована ще в 1914 р., перша ж АТСК була пущена в 1926 р. у Швеції; там же в 40-х роках фірма Ericsson почала серійний випуск сімейства АТСК. У 50-х i 60-х роках XX сторіччя в промислово розвитих країнах система АТСК зайняла лідируюче положення.

У Радянському Союзі випускалися системи АТСК, АТСК-У для міських телефонних мереж; мiжмiськi станції АМТС-2 i АМТС-3, а також ряд малих i середніх АТС типів К-100/2000; К-40/80; К-50/200. Станції АТСК та їхні модифікації обслуговують велику частину мережі телефонного зв'язку України наших днів. Слід зазначити, що починаються спроби модернізації експлуатованих АТСК: електромеханiчнi релейні пристрої керування (блоки маркерів i регістрів) заміняються електронними аналогами, впроваджуються електронні схеми в комплекти абонентського i лiнiйного iнтерфейсiв i т.п. Ці мiри поліпшують деякі параметри АТСК.

АТС квазiелектроної системи (АТСКЕ) - хронологічно остання система АТС для аналогових мереж зв'язку. Розробка АТСКЕ почалася в 50-i роки XX сторіччя, а в 1964 р. перша АТСКЕ (США, станція Е881) була введена в дослідну експлуатацію. При створенні АТСКУ використовувалися новітні, для тих років, технології. Так, схеми комутації (комутацiйнi поля) зiбранi з комутаційних матриць на геконах i ферiдах. Мiнiатюрнiсть i швидкодія таких матриць (у порівнянні з релейними з'єднувачами МКС) пояснює термін "квазiелектроннi". Але основна i принципова відмінність системи АТСКЕ від попередньої системи АТСК полягала в тім, що задачі керування в АТСКЕ став виконувати спеціалізований комп'ютер.

Застосування комп'ютера в ролі центрального пристрою керування перетворило телефонну станцію в "АТС із керуванням по записаній програмі" чи "АТС із програмним керуванням". Останній термін короткий, зрозумілий i загальновживаний, хоча i недостатньо коректний, оскільки будь-яка телефонна станція виконує програму обслуговування викликів.

Необхідно підкреслити, що в попередніх системах АТС (декадно-крокових i координатних) їхні пристрої керування (ПК) були автомати з "вмонтованою" (твердою) логікою, іншими словами, автоматами, що виконують лише ту програму, що була закладена в них при виготовленні. Сказане відноситься як до електромеханічних, так i до електронних ПК, якими обладналися модифiкацiї пізніх АТСК.

Кроковий шукач

АТС із програмним керуванням (АТС ПК), на відміну вид попередніх систем АТС, придбали цілий ряд надзвичайно важливих властивостей:

По-перше, - це збільшення пропускної здатності АТС за рахунок більшої продуктивності комп'ютера, а також зменшення габаритів i спрощення периферійних функціональних вузлів АТС завдяки заміні численних iнтерфейсiв між функціональними вузлами АТС єдиним інтерфейсом "комп'ютер - функціональні вузли".

По-друге (за порядком, але не за значимістю), - це придбання важливих властивостей i можливостей:

  • забезпечення надійності АТС за рахунок організації тестування i глибокого контролю, виявлення i виправлення помилок. При цьому в АТС ПК скорочуються витрати на нестатки технічного забезпечення й експлуатації;
  • розширення номенклатури додаткових видів обслуговування (ДВО), надання абонентам нових економічних послуг;
  • гнучка тарифікація;
  • виконання комплексу задач динамічного керування телефонною мережею; забезпечення адмiнiстративного керування.

Одночасно з застосуванням методів програмного керування почався бурхливий процес електронізацiї апаратних засобів телефонного зв'язку. Його основні елементи (термінали, пристрої передачі i телефонні станції) переводилися на нову електронну елементну i технологічну базу. Цей процес почався в ході створення АТС квазiелектронної системи з електронним пристроєм керування. У наступному поколінні АТС - АТС електронної системи (АТСЕ) - процес електронізацiї завершився цілком.

Крім очевидних переваг (технологiчнiсть виробництва, вагогабаритнi показники i т. i.) електронізацiя телефонії створила технологiчнi умови для цифровiзацiї останньої.

Спочатку перехід від аналогових мереж i систем телефонного зв'язку до цифрового переслідував досягнення технічних переваг: використання нових цифрових технологій, спрощення систем сигналiзацiї i способів групоутворення (ущільнення) у лiнiях зв'язку, поліпшення регенерації сигналів i збільшення дальності зв'язку та ін. Надалі одночасний вплив на традиційну телефонію таких могутніх технологічних факторів, як електронизацiя, цифровизацiя i комп’ютеризація (яка принесла в телефонію засоби програмного керування) привели до революційних змін сучасної телефонії.

До 70-х років XX сторіччя розвиток телефонії носив еволюційний характер: мережі телефонного зв'язку залишалися аналоговими i призначалися для доставки мовної iнформацiї за заданою адресою (телефонному номеру). Звичайно, крім точної адресації iнформацiї до мережі телефонного зв'язку пред'являлися вимоги по якості передачі мови (достатня голосність, розбiрливiсть i натуральність мови в мiсцi прийому) i ймовiрносно-тимчасовим характеристикам доставки (норми затримок i втрат iнформацiї). Еволюційні зміни системи телефонного зв'язку мали характер кiлькiсного збільшення ємностi i пропускної здатності мереж i поліпшення показників якості обслуговування. Також помітимо, що на цьому етапі iншi види зв'язку (телеграфний, документальний i факсимільний, передача даних) обслуговувалися спецiалiзованими мережами i тільки частково прибігали до послуг мереж телефонного зв'язку унаслідок високого ступеня їхнього поширення.


Донецька філія ПАТ «Укртелеком»
Довідка за телефоном: 0-800-506-800
Поштова адреса: Україна, 83001, м. Донецьк, пр. Комсомольський, 22

Зворотний зв'язок